Інвестиції з блиском

Десять років тому ціна унції золота становила $250, а в 2008-му – $1040. У вересні минулого року ціна впала до $600, а потім різко зросла до $800. Під Новий рік «маятник» ціни зупинився на позначці $700 за унцію – це вище, ніж на початку 2008 року, коли за унцію пропонували $627

Вигідно вкладати на 3–5 років

«У 1979 році, коли я працював у системі Ювелірпрому, громадяни СРСР активно скуповували золото на вагу, – розповів “Главреду” Валентин Скурлов, експерт аукціону Christie`s. – Тоді я подумав: на продаж можна було б випускати золоті цвяхи – їх би теж розкупили. Звичайно, нинішня криза внесе свої корективи і в роботу ювелірної промисловості».

У скрутні часи ювеліри переходять із коштовного каміння на виробне, а покупці дедалі частіше замість золота купують срібло. Але потяг до ювелірних багатств не зникає. Навіть у блокадному Ленінграді жінки носили модні прикраси: брошки у вигляді жуків-скарабеїв. Вони світилися в темряві, тому що їх обробляли фосфором…

«Ставлення до золота за останні десять років змінилося радикально, – підкреслює Ігор Лобортас, голова відомого українського Ювелірного дому. – Якщо за часів кризи 1998 року всі бігли в ювелірні магазини скуповувати прикраси, не особливо переймаючись їх мистецькою цінністю, то зараз вкладають гроші в банківські золоті злитки».

Пам’ятаю своє перше враження від купи сяючих банківських злитків: їх дістали із сейфа для показу на ювелірній виставці. Витончену золоту цеглу відразу захотілося загорнути в гарний папір і подарувати собі. Звичайно, це був би нестандартний презент. Як правило, в Україні золото купують професійні гравці на ринку – виробники ювелірних прикрас, які знають всі тонкощі цього питання.

«Для звичайних споживачів вкладати гроші в золоті вироби, на мою думку, не вигідно: потім їх доводиться здавати за ціною лому, – пояснює банківський експерт Андрій Оністрат. – Навіть прикраси з діамантами згодом дуже важко продати – це лише збитки. А ось золото як довгострокове вкладення на 3–5 років – дійсно може бути перспективним. Хтозна, як надалі розвиватиметься глобальна фінансова криза? Можливо, якраз золото й буде затребуване».

Золото традиційно вважають безпечною «гаванню» для інвесторів під час нестабільної економічної ситуації. Однак, як попереджають експерти, людям, які планують вкладати гроші в цей благородний метал, необхідно передусім розуміти: така інвестиція певною мірою пов’язана з ризиком, адже не гарантує повернення вкладених коштів.

«На відміну від депозитів та інших інструментів з фіксованою дохідністю, прибуток від вкладення коштів у золото безпосередньо залежить від його ринкової ціни на момент продажу, – пояснює Юрій Буца, заступник директора представництва Варшавської фондової біржі. – А ця ціна не обов’язково буде вищою, ніж ціна купівлі. Крім цього різниця між цінами продажу і купівлі, що виставляються банками, може бути досить великою, що теж зменшує прибутковість такої інвестиції».

Час збирати колекції

Як жартують експерти провідних аукціонних домів: коли людям немає у що вкладати гроші – вони купують діаманти. Між іншим, компанія «Де Бірс» – світовий діамантовий монополіст – у нестабільні часи притримує свій товар.

«Пригадайте катаклізми 1917 року: більшовикам потрібні були золото й срібло, тому на коштовне каміння в ювелірних прикрасах ніхто не звертав уваги. Смішно, але через свою необізнаність більшовики вимагали у дворян: “Виймайте свої скельця – нам потрібне золото!” – розповідає Ігор Лобортас. – Вони не розуміли, що саме коштовне каміння становило левову частку ціни ювелірної прикраси. У ті часи переплавляли величезну кількість витворів мистецтва. До речі, твори Фаберже не було сенсу переплавляти: більшість пасхальних яєць виготовлені зі срібла, а їх каркас – із бронзи».

У знаменитій майстерні Карла Фаберже практично не використовували дорогих металів. Їх головна цінність – віртуозна робота ювелірів. Згодом Арманд Хаммер продавав царські коштовності від Фаберже як антикваріат, а на виручені кошти більшовики купували танки. Повчально, що досі найдорожчими й найпрестижнішими лотами на аукціонах Christie`s і Sotheby’s є твори Фаберже.

«Найголовніше в ювелірному мистецтві – висококваліфікована праця ювеліра, вартість якої за жодних умов не знижується. Адже на навчання майстра йде 5–10 років, – пояснює Валентин Скурлов. – На щастя, покупці дорогих, ексклюзивних творів – не найбідніші люди і заради продовольства не здаватимуть унікальні прикраси в ломбард».

Ювелірні твори наперед стають антикваріатом. Наприклад, у жовтні цього року на антикварному салоні в Москві публіка купувала вироби середньої і нижче середньої цінової категорії – від $40 до $5000, багато хто не скупився на прикраси вартістю до $10 000.

«Це свідчить про те, що простий народ розуміє: гроші треба у щось вкладати, приміром, в антикварні речі. Їх маса з роками не збільшується – лише зменшується. Антикваріат – це не поновлюваний запас, – пояснює Валентин Скурлов. – У принципі, скрутні часи – найкращі для формування колекцій. Через два роки ми побачимо: хто витратив свої ресурси в часи кризи, а хто зібрав урожай».

Щодо вкладення коштів у колекційні золоті монети, то експерти називають це заняття безглуздим задоволенням для вузького кола нумізматів. Цікаво, що знамениті миколаївські золоті монети купують і продають за ціною золота. Вони не мають цінності нумізматики, оскільки чотири із п’яти – підробки, і настільки якісні, що неможливо розпізнати.

«У Російській імперії не вистачало валютного запасу, тож фальшивомонетники чеканили монети, аби розширити можливості незабезпеченого ресурсами ринку, – пояснює Ігор Лобортас. – Сьогодні спостерігається аналогічна ситуація. Національний банк України запроваджує обмеження на ввезення золота в країну. Валюти на ринку не вистачає, тому ціна золота зростає».

У золоті – кадмій і цинк

«Сьогодні продаж ювелірних прикрас в Україні тримається, як правило, за рахунок подарунків до Нового року. Реальну ситуацію на ринку ми побачимо після свят, – зазначає Григорій Мажаровський, генеральний директор Асоціації ювелірів України. – Але завжди золото було, є і буде стабілізаційним матеріалом, що гарантує збереження грошей».

У ювелірній промисловості України сьогодні також спостерігається певний спад, але він не настільки помітний, як в інших галузях. Погіршення ситуації пов’язане з низькою купівельною спроможністю. Причому рішення щодо придбання прикрас обережніше приймають представники всіх верств суспільства.

«Якщо раніше VIP-клієнти впевнено казали: “Загорніть мені це і це!”, то тепер радяться, що краще придбати. Крім того, запитують, чи буде можливість згодом цю річ вигідно продати, – розповідає Ігор Лобортас. – Але ж коштовності можна зберігати і до кращих часів! Є запаси на чорний день, коли може знецінитися все, а є – на світлий день, коли прикраси знову стають активами».

І, звичайно, щоб правильно купити – треба знати місця. Останніми роками в Україні з’явилися так звані ювелірні супермаркети. Аналогічні магазини існують в усьому світі. Як жартують українські експерти: гастроном є гастроном. Ці магазини працюють за принципом суборенди: велика фірма здає площі невеличким.

«Деякі ювелірні фірми, що зареєстровані в Черкасах, Луганській області, виробляють нібито національний товар, хоча насправді торгують китайськими виробами, – пояснює походження асортименту Ігор Лобортас. – На таких “підприємствах” працюють, скажімо, п’ять осіб, що завозять до України тонни низькопробних дешевих ювелірних виробів. Ці люди підкреслюють, що їхній товар виготовлений національним виробником. Навіть прикриваються наявністю ювелірного обладнання, але це – обман».

На жаль, на українському ринку продають досить багато ювелірних прикрас, до сплавів яких додають кадмій – отруйний метал. Але українці із задоволенням і гордістю купують такі прикраси, представлені під дуже красивою українською торговельною маркою в центрі Хрещатика, й навіть не здогадуються про небезпеку.

«Якщо на ювелірному виробі немає клейма – за його низьку якість ніхто не відповідає, – розповідає Григорій Мажаровський. – Золоті вироби, що продаються в ларках, гастрономах, будочках, – сумнівної якості. Ювелірні прикраси слід купувати в спеціалізованих магазинах, де є фахівці, які можуть пояснити покупцеві все, що його цікавить».

Найдешевше золото в ювелірних виробах. В Україні виробляється золото 585 проби, що дешевше, ніж хвалені італійські та французькі вироби із пробою, яка не має бути нижчою, ніж 750-та (18 каратів за 24-каратною системою). За підсумками експертів, українське золотарство розраховане на середньостатистичного обивателя.

За останньою статистикою, в 2007 році імпорт ювелірних виробів у нашу країну становив 11–12% від загального обсягу ювелірного виробництва в Україні. У нас було виготовлено 80 тонн ювелірних виробів з дорогоцінних металів (або 20,5 млн штук): усі вони пройшли контроль Державної пробірної служби. Це легальна продукція. Але проблема в тому, що багато торговців приховують ім’я конкретного виробника.

«Значна кількість ювелірних прикрас на нашому ринку – китайського виробництва, – зазначає Григорій Мажаровський. – Серед них є і хороша продукція – не все підробки. Питання в тому, наскільки це законний імпорт? Конт-рабанди на українському ринку дуже багато – близько 10%. Сьогоднішнє “зло” для України – це не китайський товар, а турецьке золото, яке нелегально завозять у величезних кількостях. Цей турецький продукт реалізують під марками Італії чи України.

У турецьких сплавах серед домішок можуть бути шкідливими для здоров’я цинк, кадмій, свинець та миш’як. Звичайно, те, що відбувається на ринку, контролює митниця, СБУ, а також Міністерство фінансів і Контрольно-ревізійне управління у складі 22 осіб. Але чи можуть 22 людини впоратися з поставленим завданням? За умови, що на українському ринку працює 8–9 тисяч суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються переробкою і продажем ювелірних виробів».

Валентин СКУРЛОВ, експерт аукціону Christie`s

Скрутні часи кризи – найкращі для формування колекцій. Але, звичайно, ті, хто збирає коштовності, не афішують своїх імен. Коли в 1902 році Фаберже як придворний художник створював свої знамениті пасхальні яйця, про це ніхто не знав.

Ігор ЛОБОРТАС, генеральний директор Ювелірного дому

Коли ціна на золото падає, вкладення коштів у ювелірні прикраси стає безглуздим. Інше питання – предмети ювелірного мистецтва. Це не товари широкого вжитку, і їх вартість на ринку формується за іншими законами.

Андрій ОНІСТРАТ, банківський експерт

Вкладати гроші в золоті прикраси невигідно: це чистий лом. Згодом продати ювелірний виріб навіть з діамантами без збитків дуже важко. У результаті золоті прикраси скуповують за ціною сировини.

Григорій МАЖАРОВСЬКИЙ, генеральний директор Асоціації ювелірів України

Ціна на золото зростає. У грудні 2008 року вартість золотої сировини в Україні становила 204 грн за грам, а в роздрібній мережі ювелірні вироби (без коштовного каміння) продавалися за 180–250 грн за грам. При цьому, незважаючи на інфляцію та кризу, торік у ювелірній галузі України спостерігалося лише два підвищення цін – до 15%.

По материалам журнала Главред